Вісник Одеського національного університету. Філологія

УКРАЇНІСТИКА В ХОРВАТІЇ: ПЕРША УКРАЇНІСТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ В ЗАГРЕБСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Любов Завальська — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено наукову хроніку Міжнародної наукової україністичної конференції пам’яті Раїси Тростинської, що стала першим заходом такого масштабу в історії хорватської україністики. Схарактеризовано стан вивчення української мови та літератури в Університеті Загреба про описано становлення і розвиток україністики в Хорватії під проводом знаної філологині Раїси Тростинської. Окреслено основні проблеми, порушені на конференції, та визначено перспективи україністики в Хорватії. Схарактеризовано доповіді, представлені на пленарному засіданні і секційних засіданнях наукової конференції.

УКРАЇНІСТИКА НА ФАКУЛЬТЕТІ СЛАВІСТИКИ В ТЮБІНГЕНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ЕБЕРХАРДА КАРЛА: ХРОНІКА ЗАХОДІВ У 2024 РОЦІ

Олена Сайковська — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття містить хроніку основних заходів, що були проведені факультетом славістики Тюбінгенського університету в 2024 році (самостійно та в кооперації з Інститутом східноєвропейської історії та краєзнавства), а також перелік запланованих заходів на кінець зимового семестру 2024-2025 навчального року.

Факультет славістики активно розвиває україністику через інтеграцію відповідних дисциплін до навчальних програм, викладання української мови та літератури, організацію культурних заходів. Співробітництво між факультетом славістики та Інститутом східноєвропейської історії та краєзнавства сприяє поглибленню знань про Україну (мову, літературу, культуру, історію, політичну ситуацію, суспільні виклики) в Німеччині, результати цієї роботи є важливим внеском у реалізацію завдань культурної дипломатії.

ПОРИ РОКУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО: ОБРАЗИ ПРИРОДИ У ЗБІРЦІ «РІЧКА ГЕРАКЛІТА»

Олена Мізінкіна — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті доводиться думка про оригінальність художнього прийому в моделюванні твору, що повʼязаний із сезонними періодами (зима, весна, літо, осінь) у природі. Розглянуто приклади конкретних творів з однойменним заголовком «Пори року» у різних мистецтвах (література, живопис, музика, балет). Збірка «Річка Геракліта» Ліни Костенко теж організована у відповідності до вже згаданих природніх циклів.

Незважаючи на популярність доробку та визнанння мисткині, збірка «Річка Геракліта» системно не досліджена, що і вказує на актуальність нашої розвідки. Щоправда, в останнє десятиліття образи природи в поезіях Ліни Костенко аналізували З.Василько, Д.Дроздовський, Л.Кравець, Н.Криловець, В.Саєнко. Мета статті полягає в аналізі особливостей творення образів природи, які постають у тематичних циклах збірки «Річка Геракліта».

У викладі основного матеріалу звертається увага на те, що колообіг життя ліричної героїні та природи у збірці починається з циклу «Осінні карнавали». Така організація «Річки Геракліта» є не випадковою і це пояснює упорядниця книги О.Пахльовська. Спостережено, що перший розділ книги представляють поезії, заголовки яких безпосередньо відсилають читача до періоду осені. Загальний образ осені у більшості творів формують мініобрази лісу, птахів, дня, саду, хати, окремих дерев, кущів, дощу. Проаналізовано поетику текстів «Ще пахне сіно. Ще рояться оси», «Листопад», «Сороко, не кричи!», «Заночували птиці на лимані». Цикл «Сліпучий магній снігових пустель» містить поезії, заголовки яких теж вказують на зимову пору року; твори обʼєднує концепт самотності, що розкриває негативні відчуття ліричної героїні; частотними є мініобрази снігу, дерев, села, спогадів, чорний колір. Проаналізовано художні особливості поезій «На віях тиші мерехтять сніжинки», «Моя пам'ять плаче над снігами». Поезії циклу «Весна підніме келихи тюльпанів» виразно контрастують з мотивами попереднього розділу збірки. Образи дощу, різних квітів, садів у цвітінні, акації (біографічний факт) домінують в художніх текстах. Більш детально прокоментовано поезію «Щасливиця, я маю трохи неба». Четвертий цикл «Що в нас було? Любов і літо» вирізняється переважанням у творах таких образів як сад, ліс, гроза, село, місто, спогадів про дитинство; оспівування любові завдяки природним явищам. Розглянуто особливості творення художнього світу поезії «Слайди». Перспективи подальшого дослідження збірки «Річка Геракліта» вбачаються у вивченні синестезії в поезіях.

ТЕОРЕТИЗАЦІЯ ЕСЕЮ ЯК ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ: ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ДИСКУРС

Тетяна Шевченко — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті систематизовано аспекти теоретизації есею як художнього твору з погляду сучасних письменників і запропоновано позиціонування цієї теорії в сучасному науковому дискурсі. Письменники, пишучи есеї, а відтак створюючи новий простір для власної самореалізації, одночасно маркують його і як топос усвідомлення самого цього явища. Письменники, міркуючи про сутність монтенівського твору, не формують власне теорію твору, а пропонують нові її аспекти, здійснюють важливі акценти в чинних розробках, індивідуалізують напрацьовані іншими дослідниками позиції. У статті звернено увагу на ці процеси як а пріорі властиві епосі постмодерну. Проаналізовано основні платформи, на яких митці пропонують власну теорію есею: по-перше, передмови до збірок; по-друге, спеціально написаний текст, жанр якого умовно можна окреслити як «есей про есей»; по-третє, інтервʼю чи інші способи публічної презентації власної творчості; по-четверте, засоби, зовсім не повʼязані з письменницькою творчістю: тренінги, вебінари, зустрічі з читачами, публічні лекції тощо. Запропоновано вважати письменницьку теоретизацію есею як альтернативну до офіційної наукової. Зроблено висновок, що письменницькі узагальнення щодо цього твору не можуть претендувати на окрему теорію монтенівського жанру, хіба що її відгалудження; між тим, його здобутки суттєво доповнять і урізноманітнять чинні напрацювання про цей твір-рефлексію. Висновки зроблено на підставі аналізу різних текстів С. Андрухович, Ю. Андруховича, О. Бойченка, А. Бондаря, І. Бондаря-Терещенка, С. Грабаря, А. Дністрового, С. Жадана, О. Забужко, І. Лучука, М. Лаюка, А. Любки, Б. Матіяш, О. Михеда, В. Неборака, Т. Прохаська, Р. Чопика тощо. Узагальнено, що погляд митців на жанр есею цілком може претендувати на окремий дискурс цього феномену як такого, а деталі авторських опіній є цінними завдяки особистому досвіду самих авторів як практиків і їх умінню цей досвід систематизовувати на іншому рівні.

ПЕРИФРАСТИЧНІ ВИСЛОВИ І НОВОТВОРИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛОДИМИРА ПУТІНА (НА МАТЕРІАЛІ ФАНТАСТИЧНИХ ОПОВІДАНЬ САЙТУ ЛІТАВИЦЯ)

Ольга Бойко — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

У запропонованому дослідженні проаналізовано медійний образ Володимира Путіна, втілений через перифрастичні вислови і новотвори у текстах фантастичних оповідань, опублікованих в 2022 та 2023 році на сайті фантастичних оповідань Літавиця. Актуальність статті полягає в тому, що лексеми на позначення російських загарбників і керівника країни-терористки продовжують насичувати інтернет-простір і представляти собою об’ємний матеріал для досліджень. Новизна статті визначається тим, що, попри підвищений інтерес до подібних словотворень, наразі не було проаналізовано образ російського диктатора у фантастичних оповіданнях, оприлюднених на інтернет-платформі Літавиця. Метою статті постало створення класифікації лексем та лексичних сполучень на позначення диктатора, що поставило перед дослідником завдання вибрати всі фрагменти текстів, у яких згадується ім’я або перифрастичні звороти на позначення президента Володимира Путіна. Проведений аналіз дав змогу дійти висновків, що здебільшого у подібних конструкціях використано структури “прикметник (+прикметник) + іменник”, а також лексеми-новотвори, мотивовані прецедентним ім’ям як самого Володимира Путіна, так і німецького диктатора Адольфа Гітлера, яких порівнюють між собою.

ОСОБЛИВОСТІ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

Даніл Бушуєв — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню результатів машинного перекладу з англійської мови українською, який здійснено за допомогою трьох систем машинного перекладу і двох систем штучного інтелекту. Сучасні системи машинного перекладу надають перевагу нейронному методу, хоча деякі були створені на основі статистичного методу. Машинний переклад також є однією з багатьох функцій систем штучного інтелекту, який його здійснює за допомогою нейронного методу, імітуючи людську інтуїцію. Для аналізу результатів машинного перекладу обрано текст з галузі соціолінгвістики на тему білінгвізму, бо у сучасному світі, коли відбуваються глобалізаційні процеси та існують країни з двома або більше державними мовами або з однією державною, але з паралельним використанням інших мов або діалектів, взаємодіють мови та народи, забезпечення ефективного міжмовного спілкування є необхідністю, тому ця проблематика активно вивчається. Переклад тексту здійснено за допомогою таких систем машинного перекладу – Google Translate, DeepL Translate, Glosbe Translate; і таких систем штучного інтелекту – ChatGPT, Gemini. Аналіз результатів еквівалентних варіантів машинного перекладу здійснено за допомогою таких електронних двомовних словників – Glosbe, Lingea; і таких електронних тлумачних словників: української мови – СЛОВНИК.ua, англійської мови – Cambridge Dictionary, Oxford Learner’s Dictionary. В статті звернено увагу на отримані від систем еквіваленти, встановлено доречні і проблемні варіанти перекладу. Головною метою статті є визначення системи, яка найбільш оптимальна для використання в перекладацькій діяльності, за допомогою зіставного аналізу результатів перекладу як з оригіналом, так і між собою, доречні і проблемні варіанти перекладу зазначити у кількісних показниках.

ПРИЙОМИ КОМІЧНОГО В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ 2022–2024 РОКІВ

Наталія Кондратенко, Анастасія Кузнєцова — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження присвячено проблемам українського політичного дискурсу в аспекті вираження комічного. Увагу зосереджено на виявах комічного в промовах Президента України Володимира Зеленського і жартах та мемах періоду повномасштабного вторгнення рф в Україну. Простежено динаміки гумористичного дискурсу на межі перетину з політичним дискурсом. Метою є виокремлення та аналіз прийомів створення комічного в українському політичному дискурсі 2022–2024 років, зокрема в контексті мовних стратегій, що використовуються політичними лідерами, медіа та громадськими активістами в умовах війни з рф. Об’єктом дослідження є український політичний дискурс 2022–2024 років, зокрема мовленнєві практики, що містять комічні елементи, вживані в публічних виступах політичних діячів, медіа, соціальних мережах та політичних кампаніях. Предметом дослідження є прийоми створення комічного, які використовуються в політичному дискурсі України. Проаналізовано меми як полікодові вияви комічного, анекдоти та політичні жарти в текстах ЗМІ і промовах українських політиків. Доведено, що в українському політичному дискурсі комічне стало інструментом впливу на громадську думку, дозволяючи критикувати владу, висвітлювати соціальні проблеми й мобілізувати суспільство.

СЕМАНТИКО-ТЕКСТУАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ВИСЛОВЛЮВАНЬ НЕГАТИВНООЦІННОГО ЗМІСТУ

Дар'я Кривенченко — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено семантико-текстуальній еспертизі висловлювань, які містять негативний зміст, принижують честь, гідність інших осіб, спонукають до дій проти конкретної особи (групи осіб) за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії. Лінгвістичний аналіз текстів передбачав дослідження лексичного значення слів і словосполучень, їхньої стилістичної забарвленості, оцінці представленої інформації на предмет того, чи може вона розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу іншій особі. Оцiнка виникає як результат процесу оцiнювання: навколишній свiт поділений людьми з погляду його оцiнного характеру – добра / зла, користi / шкiдливостi, цей поділ є соцiально зумовленим i зафіксованим у мовних структурах. У негативнооцінному висловлюванні мовець відбиває своє негативне ставлення до осіб та предметів, фактів, подій, явищ навколишнього світу, виражає несхвалення, осуд. До експліцитних мовних способів передавання негативної оцінки належать емотивні конотативи, що позначають негативні емоції, переживання, а їхнє емоційне значення є зрозумілим поза контекстом (іменники, прикметники, прислівники з денотативно оцінною та емоційно оцінною семами: мерзота, огида, негідник. До імпліцитних мовних способів передавання негативної оцінки у негативнооцінних висловлюваннях, що потребують врахування підчас проведення семантико-текстуальної експертизи, відносимо емотивні конотативи, значення яких зрозуміле тільки в контексті.

Аналіз семантико-текстуальної експертизи негативнооцінних висловлювань свідчить, що в сучасних образливих висловлюваннях переважають пейоративи з підвищеним ступенем категоричності (безумовності, рішучості, беззаперечності), до структури їхнього значення входить конотативний аспект (негативна емотивна сема).

Емоційні конотативи з яскравим емоційним забарвленням, а також інвективна лексика виражають негативну оцінку у висловлюваннях експліцитно, а коннотативні компоненти мовних одиниць та їхнє комунікативне оточення дозволяє мовцям висловити негативну оцінку імпліцитно, що надає можливість адресанту здіснювати ефективний і дієвий вплив на адресата (адресатів).

КОРПУС ТЕКСТІВ ПУБЛІЧНИХ КАНАЛІВ МЕСЕНДЖЕРА TELEGRAM: СТВОРЕННЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Марія Малишева — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено процес створення та конкретні приклади практичного застосування корпусу текстів публічних каналів месенджера Telegram. Метою розвідки обрано розроблення корпусу текстів публічних українськомовних каналів месенджера Telegram, що передбачало розв’язання таких завдань: розробити методику формування корпусу текстів із публічних Telegram-каналів, створити та апробувати скрипти для автоматизованого збирання, очищення і аналізу текстових даних, завантажити опрацьовані тексти в корпусний менеджер, визначити перспективи подальшого використання корпусу та його удосконалення. Розроблення корпусу текстів публічних українськомовних каналів месенджера Telegram виконано в три етапи: на першому етапі обрано в месенджері Telegram публічний канал, який став джерелом текстових даних, і завантажено історію публікацій; на другому етапі переведено отримані дані у формат, який можна використовувати в спеціалізованому програмному забезпеченні для створення корпусів текстів та керування ними; на третьому етапі завантажено попередньо-опрацьовані тексти в обраний корпус-менеджер. Для підготовки файлу написано два скрипти на мові програмування Python із використанням бібліотек SpaCy, pandas тощо (один скрипт для вилучення текстів дописів та збереження їх в окремий файл, і другий скрипт для очищення текстів та статистичного аналізу). Для ілюстрації можливостей корпусу в контексті дослідження мережевого дискурсу зроблено запити: пошук дієслів довжиною понад 15 літер, пошук хештегів, пошук власних назв, пошук атрибутивних словосполучень. Запити сформульовано за допомогою мови корпусних запитів CQL та регулярних виразів. Перспективи дослідження передбачають розширення корпусу текстами з Telegram каналів інших блогерів, вдосконалення етапу підготовки та фільтрування текстів, залучення іншого програмного забезпечення для створення та керування корпусами текстів.

ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ СТИЛІСТИЧНОГО КОНТРАСТУ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Оксана Тарасенко — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження скеровано на виявлення мовних особливостей художнього мовлення Володимира Винниченка та контрасту як категорії художнього тексту та визначальної риси його ідіостилю. Схарактеризовано специфіку контрасту як визначальної риси творів Володимира Винниченка та обґрунтовано його категорійний статус у текстотворенні. Проаналізовано вживання синонімів та антонімів як репрезентантів категорії контрасту та експресивності. Простежено особливості стилістичного навантаження антонімів у художньому мовленні Володимира Винниченка. Об’єктом дослідження є ідіостиль прозових творів Володимира Винниченка, предметом – антоніми і синоніми як мовні засоби репрезентації контрасту в ідіостилі Володимира Винниченка. Доведено, що в у мовотворчості Володимира Винниченка використано антонімічний контраст, що різниться за семантикою та структурою. Зв’язок антонімів та синонімів у тексті надає витонченості та найвищої міри експресії, оскільки експресивно контрастивні елементи можуть перебувати на віддалі, виступати поруч, а також творити одну лексичну цілісність. За допомогою антонімічних та синонімічних контрастів може створюватися експресія різного роду: експресія іронії, експресія сарказму тощо, що все залежить від стилістичної настанови, з якою контраст вживається та від добору контрастивних одиниць та від їх стильової і стилістичної маркованості.

ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО В РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ДОБУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1991–2024 РР.)

Надія Хрустик — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню значення Українського радіо в розвитку української мови в добу незалежності України (1991–2024 рр.). Її мета – розкрити значення Українського радіо, зокрема його Першого каналу, у розвитку української мови в цей історичний період. Завдання – з’ясувати, якими є причини активізації впливу Українського радіо на розвиток української мови в 1991–2024 рр.; визначити, у чому виявляється цей вплив і як він позначається на розвитку української мови в зазначений період.

Розглянуто й проаналізовано причини, якими зумовлене зростання впливу Українського радіо на розвиток української мови в період з 1991 по 2024 р. З’ясовано, що Українське радіо, зокрема його Перший канал, у часи незалежності України, окрім виконання своїх специфічних функцій, притаманних ЗМІ, активно впливає на процес утвердження й розвитку української мови в суспільстві. Це виявляється в послідовному використанні української мови як державної, її поширенні й популяризації, піднесенні розмовної практики до літературних стандартів. Спостерігається також зворотний процес, коли жива мовна практика впливає на формування норм української мови. Українське радіо виробляє певні мовні стандарти, зумовлені часом і обставинами, у якому функціонує суспільство. Поширюючи інноваційні процеси, які відбуваються в різних ділянках української мови, і продукуючи їх водночас, воно активно формує мовні вподобання своїх слухачів. Доведено, що все це уможливлюється демократизацією Українського радіо, його модернізацією в добу незалежності України.

СИМВОЛІЧНА СЕМАНТИКА У ВІЗУАЛЬНИХ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИКАХ АНТИВОЄННИХ ПЕРФОРМАНСІВ 2022–2024 РОКІВ

Лариса Шевчук, Павло Масалов — пт, 27 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено дослідженню символічної семантики у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів в громадсько-політичному дискурсі 2022-2024 років. У роботі проаналізовано 45 перформансів, 40 хвилин відеозаписів та 120 фотографій, що дозволило визначити основні характеристики, архетипи та символи, які використовуються для формування антивоєнних меседжів. Значна увага приділяється архетипам (МАТИ, ДИТИНА, ДІВА-ВОЇТЕЛЬКА, ВОДА, КРОВ, ЖЕРТВА, СМЕРТЬ), які формують колективне несвідоме та емоційно впливають на аудиторію. Перформанси характеризуються документальністю, інтерактивністю, публічністю та провокативністю, що дозволяє посилити їхній вплив. Розглянуто роль перформансів як потужного засобу комунікації, здатного критикувати війну, викликати співпереживання, доносити правду про воєнні злочини та формувати антивоєнні настрої. Виокремлено основні ідеї перформансів сучасності 2022-2024 років: привернення уваги міжнародної спільноти до наслідків воєнних дій (жертв серед цивільного населення); заклики про допомогу Україні з боку міжнародних урядових організацій та європейських лідерів (закрити небо, запровадити жорсткіші санкції проти росії, надати Україні зброю); нагадування світу, що війна триває і гинуть люди; розповідь про реальні трагедії, спричинені російською агресією та про воєнні злочини (насильство, ґвалтування, вбивства), зокрема вчинені щодо жінок та дітей; протест проти байдужості (мовчання) до проблем України з боку іноземної аудиторії; підняття соціально значущих питань, таких як екологічні катастрофи, руйнування, військовополонені, біженці, діти тощо; виклик співчуття як у іноземної, так і української авдиторії, емоцій гніву, агресії; заклик до боротьби, подальшого спротиву. Окрема увага приділена використанню соціальних мереж і ЗМІ для поширення антивоєнних ідей. У статті наголошується на важливості поєднання символічної мови, архетипів і культурних кодів для транслювання пацифістських ідей як в Україні, так і за її межами, залучаючи міжнародну спільноту до підтримки у боротьби проти російської агресії.