РИТОРИЧНІ ЗАСОБИ ВПЛИВУ В ПРОМОВІ АДВОКАТА (на матеріалі судового засідання в справі Семена Семенченка)

Анотація

У статті досліджуються риторичні прийоми, що застосовуються адвокатом у судовій промові за конкретною кримінальною справою, яка розглядається в порядку кримінального провадження. Актуальність теми зумовлена важливою роллю усного судового мовлення як інструмента професійного впливу на процес формування судового рішення. Судова промова адвоката розглядається як складний комунікативний акт, спрямований не лише на виклад правової позиції сторони захисту, а й на переконання суду шляхом поєднання раціональних аргументів із емоційно психологічними засобами впливу.

У роботі проаналізовано найбільш поширені вербальні та невербальні риторичні засоби, зокрема інтонаційне акцентування, підтримання зорового контакту з аудиторією, а також маніпуляції інформацією. Особливу увагу приділено інтонації як інструменту смислового виділення ключових аргументів і структурування мовлення. Показано, що варіювання темпу, гучності та паузування сприяє зосередженню уваги суду на найбільш значущих обставинах справи.

Окремо розглядається роль невербальних засобів комунікації, передусім зорового контакту, який виконує функцію встановлення довіри, демонстрації впевненості адвоката та персоналізації звернення до судді як основного адресата риторичного впливу. У статті також аналізується маніпуляція інформацією як цілеспрямований добір і подання фактів, що дозволяє сформувати сприятливу для сторони захисту інтерпретаційну рамку сприйняття справи.

Досліджуваний судовий виступ вирізняється високим рівнем емоційної стриманої експресивності та підготовленості адвоката, який, на відміну від багатьох інших представників професії, активно використовує різноманітні риторичні прийоми для привернення уваги до власної аргументації та здійснення впливу на суддю. Зроблено висновок, що ефективність судової промови значною мірою залежить від умілого поєднання правової аргументації з вербальними й невербальними засобами риторичного впливу.