АПОКАЛІПТИЧНІ МОТИВИ В РОМАНІ ІЛЛАРІОНА ПАВЛЮКА «ТАНЕЦЬ НЕДОУМКА»

Анотація

У статті проаналізовано роман українського письменника Ілларіона Павлюка «Танець недоумка» в контексті сучасного світового та національного апокаліптичного дискурсу, для якого характерні кризовість, катастрофізм та есхатологічні візії. Дослідження підкреслює актуальність осмислення теми кінця світу в українській прозі XXI століття, оскільки творчість сучасних письменників все частіше звернена до зображення художніх версій апокаліпсису (техногенного, екологічного, психологічного тощо). Роман Ілларіона Павлюка «Танець недоумка» є прикладом апокаліптичної прози, що домінує у літературі ХХІ століття та вимагає від авторів максимально реалістичного та науково обґрунтованого зображення фантастичного світу майбутнього людства. Автор вдається до різних міфологічних, мистецьких, біблійних, літературних алюзій, презентує виразну деструктивну апокаліптичну спрямованість. У творі акцентовано не лише мотиви відчаю, втрати, страждання, пошуки власної цілісності та ідентичності, а й вияви агресивного ставлення до ворожого світу, суїцидальні мотиви в поведінці головного героя. «Танець недоумка» порушує центральну для наукової фантастики проблему: відповідальність людства за власне майбутнє. Автор доводить, що людині не достатньо мати високі технології та можливість космічної експансії, щоб уникнути глобальної катастрофи для усього людства. Наскрізна апокаліптичність роману, ремінісценції на твори з кінцесвітньою тематикою, а також специфіка жанру «трилер» підсилюють інтригу, підвищують драматичність зображуваних подій. Художній світ романів І. Павлюка, сформований на перетині психологізму, містифікації та віртуалізації ірреальної дійсності, пропонує багатий матеріал для літературознавчих студій та потребує подальшого наукового дослідження.