СЛОВОТВІРНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ФЕМІНІТИВІВ)

Анотація

У статті досліджено словотвірні компетенції штучного інтелекту при перекладі німецьких фемінітивів українською мовою. Проаналізовано перекладацькі стратегії трьох версій мовної моделі ChatGPT (4.0, 5.1 та 5.2) у ситуаціях конкуренції фемінітивних форм в українській мові. Матеріалом дослідження слугували офіційно-ділові тексти німецькою мовою, що містили фемінітиви різних семантичних груп (професійні, посадові та статусні номінації). Методологія включає зіставний аналіз оригінальних німецьких фемінітивів та їхніх українських перекладних відповідників, виконаних трьома версіями AI. На основі кількісного та якісного аналізу виявлено значні відмінності у словотвірних стратегіях моделей. Модель GPT-5.2 демонструє найвищу чутливість до сучасних тенденцій розвитку української мови, послідовно обираючи продуктивні фемінітиви з суфіксом -к(а), що корелює з даними корпусу ГРАК та кодифікованою нормою. Версія GPT-5.1 виявляє перехідний характер словотвірної поведінки, поєднуючи інноваційні форми на -к(а) та консервативні на -иса/-еса, що відображає варіативність сучасної мовної норми. Натомість GPT-4.0 надає стійку перевагу традиційним запозиченим формам із суфіксами -иса/-еса, навіть там, де корпусна частотність демонструє домінування форм на -к(а). Дослідження підтверджує гіпотезу про те, що еволюція мовних моделей супроводжується поглибленням чутливості до варіантності, нормотворчих процесів і корпусних даних. Результати мають практичне значення для вдосконалення алгоритмів машинного перекладу шляхом інтеграції актуальних мовних даних та можуть бути використані укладачами словників, редакторами й перекладачами, які працюють з гендерно-маркованою лексикою.