ПРО ПСИХОЛОГІЗМ У «ЧОРНІЙ РАДІ» П.О. КУЛІША
Анотація
Безпосереднє звернення нової української літератури до відображення характерів зумовило розвиток у ній психологічного аналізу. Разом з тим знаходить вияв і психологічний синтез. Адже відтворення тієї чи іншої сторони психіки передбачає осягнення особистості у цілому. Оскільки ж вона мінлива, то виникає питання про її структуру. Так, на думку М.М. Бахтіна, герою античної епопеї властива цілісність і статичність, тоді як герой роману відзначається роздвоєністю і динамічністю. По-різному співвідносяться у них також зовнішнє і внутрішнє [1, 476 - 481]. Це ж можна сказати про несвідоме і свідоме. Та перш за все ці герої розрізняються співвідношенням індивідуального і родового. Ще Шеллінг відзначав: «Новий світ можна загалом назвати світом інди-
відуумів, античний – світом роду» [7, 146]. Але тут потрібно уточнити: зміст поняття «рід» у «новому світі» розширюється до значення «людство». І лише у єдності з людством індивідуальність може досягти такого розвитку, коли вона усвідомлюється як основний предмет художньої творчості.
Посилання
Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Москва: Художественная литература, 1975. 504 с.
Белинский В.Г. Полное собрание сочинений: В 13 т. Москва: Наука, 1953 – 1959. Т. 6. 793 с.
Куліш П. Твори: В 2 т. Київ: Дніпро, 1989. Т. 2. 586 с.
Макаров А. Світло українського бароко. Київ: Мистецтво, 1994. 288 с.
Скотт В. Собрание сочинений: В 20 т. Москва-Ленинград: Художественная литература, 1960 – 1965. Т. 20. 586 с.
Хейзинга Й. Homo ludens: В тени завтрашнего дня. Москва: Издат. группа «Прогресс», «Прогресс-Академия», 1992. 464 с.
Шеллинг Ф.В. Философия искусства. Москва: Мысль, 1966. 496 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.