КАТЕГОРІЯ СТАНОВОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ КАРТИНІ СВІТУ. ЛІНГВОКОНЦЕПТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

Проблематика дослідження картини світу не є новою для вітчизняного мовознавства, але не втрачає актуальності і сьогодні. Для поглиблення, удосконалення і розширення знань про неї використовують різні підходи. Одним із сучасних методів дослідження є інтеграційний підхід, який об’єднує діалектично різні підходи (диференційний і інтегральний), а отже і охоплює теоретичну і практичну базу всіх раніше застосованих методів, а зокрема і лінгвоконцептологічний підхід, який, з одного боку, обумовлений етнокультурними і соціокультурними константами суспільства, а, з іншого, – закономірностями її знакової фіксації. Лінгвоконцептологічний підхід дає змогу об’єднати функціональний,
концептологічний і прагматичні підходи до вивчення того чи іншого явища і побудувати модель-матрицю певного явища. У статті було розглянуто категорію становості не випадково, адже вона є складовою частиною предикації, яка в свою чергу є первинною формою мислення, а отже може містити питомі національні риси свідомості. Предметом дослідження є вивчення категорії становості за інтегративного підходу, а об’єктом дослідження – вивчення категорії становості з точки зору лінгвоконцептологічного підходу. Актуальність теми полягає в тому, що незважаючи на певні розробки питання категорії становості, вони є розрізненими і неадаптованими до вимог сучасності, а актуальність запропонованого підходу полягає в певному новаторстві висвітлення питання та нестабільності отриманих результатів (адже з точки зору
мовна ситуація не є сталою константою). Матеріалом дослідження є анкети 100 респондентів (50 – жінок і 50 – чоловіків віком від 18 до 67 років), які були опитані шляхом особистого спілкування.