ЕРОТИЧНИЙ АСПЕКТ НОСТАЛЬГІЇ У ЛІРИЦІ П. БАРСЬКОЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-8332.2021.1(23).251893Ключові слова:
музична еротика, дзеркало, інтимність, ностальгія, П. БарсковаАнотація
У статті представлено прочитання сенсопороджувального потенціалу феномену дзеркальності і «музичної еротики» в ностальгічному дискурсі Поліни Барскової. Представлено інтерпретацію ліричного сюжету віршу «Відображення» відповідно до успадкування та перетворення П. Барскової традицій зображення інтимного як фактору ностальгічного світосприйняття. У ліричному сюжеті виявлено авторську точку зору на співвідношення тем інтимності, дзеркальності та музичності. Проаналізовано трансформацію еротичних кодів авторською свідомістю поетеси відповідно до семіотизації пристрастей та ностальгічних процесів. Осмислено авторський погляд на світ у тексті «Відображення». У поле дослідження увійшли такі показники ностальгічного дискурсу поетеси, як авторські коди, еротичні кіннотації, феномени дзеркальності та музикальності та їх символічний потенціал, семіотизація пристрастей.
Посилання
Aptekman M. (2008) «I dvoe stanut odnim»: evrejskaja Kabbala, mifopojeticheskij androgin i Adam Kadmon v pojetike Serebrjanogo veka ["And two will become one": Jewish Kabbalah, mythopoietic androgin and Adam Cadmon in the poetics of the Silver Age]. Diskursy telesnosti i jerotizma v literature i kul'ture: Jepoha modernizma [Discourses of physicality and eroticism in literature and culture: The era of modernism]. Moscow: Ladomir. pp. 382–409.
Barskova P. Otrazhenie. URL: http://www.vavilon.ru/texts/prim/barskova3.html
Bataj Zh. (2007) Istorija jerotizma [History of eroticism]. Moscow: Logos: Evropejskie izdanija.
Bojm S. (2019) Budushhee nostal'gii [The future of nostalgia]. Moscow: NLO.
Zoljan S. T. (1988) Svet moj, zerkal'ce, skazhi… (K semiotike volshebnogo zerkala) [My light, mirror, say... (To the semiotics of the magic mirror)]. Trudy po znakovym sistemam № XXІІ: K semiotike zerkala i zerkal'nosti [Works on landmark systems No. XXII: To the semiotics of mirror and mirroring]. Tartu. pp. 32–44.
Kristeva Ju. (1994) Diskurs ljubvi [Discourse of love]. Tanatografija Jerosa: Zhorzh Bataj i francuzskaja mysl' serediny XX veka [Thanatography of Eros: Georges Batay and French thought of the mid-20th century]. St. Petersburg: Mifril. pp. 101–109.
Levin Ju. I. (1988) Zerkalo kak potencial'nyj semioticheskij ob`ekt [Mirror as a potential semiotic object]. Trudy po znakovym sistemam № XXІІ: K semiotike zerkala i zerkal'nosti [Works on landmark systems No. XXII: To the semiotics of mirror and mirroring]. Tartu. pp. 6–24.
Mahov E. (1992) Zvukomuzykal'naja jerotika romantikov [Sound musical erotica of romantics]. Apokrif. Kul'turologicheskij zhurnal [Apocrypha. Cultural Journal]. № 1. pp. 35–46.
Mel'shior-Bonne S. (2006) Istorija zerkala [History of the mirror]. Moscow: NLO.
Podoroga V. (1995) Fenomenologija tela. Vvedenie v filosofskuju antropologiju [Phenomenology of the body. Introduction to philosophical anthropology]. Moscow: Ad Marginem.
Stolovich L. N. (1988) Zerkalo kak semioticheskaja, gnoseologicheskaja i aksiologicheskaja model' [Mirror as a semiotic, gnoseological and axiological model]. Trudy po znakovym sistemam № XXІІ: K semiotike zerkala i zerkal'nosti [Works on landmark systems No. XXII: To the semiotics of mirror and mirroring]. Tartu. pp. 45–51.
Ushakin S. (2004) Slova zhelanija [Words of desire]. Jerotizm bez beregov [Eroticism without banks]. Moscow: NLO. pp. 456–476.
Fokina S. (2017) Zerkal'nost' i muzykal'nost' vo fragmente pojeticheskoj kartiny mira Poliny Barskovoj. Aspekt semiotizacii strastej [Mirroring and musicality in a fragment of the poetic picture of the world by Polina Barskova. Aspect of the semiotization of passions]. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis 229. № 10. Studia Russologica. Krakow: Copiright Wydawnictwo Naukowe. pp. 110–118.
Jepshtejn M. N. (2006) Filosofija tela [Body philosophy]. St. Petersburg: Aletejja. pp. 9–194.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
