ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СМАКУ ТА ЗАПАХУ У СЛОВНИКОВИХ ДЕФІНІЦІЯХ ТА У СВІДОМОСТІ МОВЦІВ РІЗНИХ ЛІНГВОКУЛЬТУР

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-8332.2023.1(27).297876

Ключові слова:

перцепція, смак, запах, словникові дефініції, мовна культура

Анотація

Результати перцепції містять в собі інформацію про онтологію буття, отриману людиною за допомогою когнітивних механізмів свідомості. Перцептивна лексика відіграє важливу роль у формуванні мовної картини світу.

Коли перцептивна ознака представлена в лексичному значенні, лексикографи стикаються з великими труднощами, оскільки виникає проблема вербалізації інформації, яка передається людям через відчуття. Ця проблема вирішується шляхом звернення до досвіду носія мови.

У статті представлено результати експерименту проведеного з носіями польської мови в університеті у місті Познань, а також порівняння експериментів з носіями української мови (за матеріалами словника). За допомогою вільного асоціативного експерименту виявила, чи перцепція смаку і запаху експлікується у свідомості носіїв мови при згадці про каву та апельсин та чи представлені вони у словникових визначеннях.

Результати експерименту показали, що носії польської мови найчастіше називають реакцію фрукт на стимул апельсин, україномовні – колір і сік. Для носіїв польської мови кава асоціюється з молоком, у тих, хто розмовляє українською – з чаєм. Аналіз дефініцій вибраних зі словників української та польської мов показав, що сприйняття смаку та запаху не завжди відображається в словникових визначеннях, водночас у словниках важко знайти послідовність у дефініціях.

Для прикладу, смак апельсина представлений у відповідях респондентів двох мов, але не представлений у словникових визначеннях української мови. Запах апельсина не представлений у відповідях носіїв української мови, ми знаходимо лише поодинокі відповіді в експериментах з носіями польської, і, навпаки, словникові визначення фіксують сприйняття запаху.

Посилання

Bugajski, M. (2004). Jak pachnie rezeda? Lingwistyczne studium zapachów. Wrocław.

Goldstein, E. (2007). Sensation and Perception. Wadsworth.

Humboldt, W. Von. (1963). Ueber das vergleichende Sprachstudium in Beziehung auf die verschiedenen Epochen der Sprachentwicklung (1820) // Wilhelm von Humboldt. Werke: in 5 B. / A. Flitner, K. Geil (hrsg.). B. 3. Darmstadt, 1–25.

Mitrenga, B. (2014). Zmysł smaku: studium leksykalno-semantyczne. Katowice.

Nagórko, A. (1987). Zagadnienia derywacji przymiotników. Warszawa.

Ruzin I. (1994). Kognitivnye strategii imenovaniya: modusy percepcii (zrenie, sluh, osyazanie, obonyanie, vkus) i ih vyrazhenie v yazyke [Cognitive naming strategies: modes of perception (vision, hearing, touch, smell, taste) and their expression in language]. No. 6, 79–100 [in Russian].

Ukrainian associative dictionary. (2008). [Ukrainskyi asotsiatyvnyi slovnyk]. In 2 vol. Vol. 1: Vid stymulu do reaktsii. Lviv: Pais. [in Ukrainian].

Ukrainian associative dictionary. (2021). Svitlana Martinek, Vitaly Mitkov [Ukrainskyi asotsiatyvnyi slovnyk]. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka. Lviv: Pais. T. III. Vid stymulu do reaktsii. [in Ukrainian].

SUM ‒ A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language. V. T. Busel [Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. V. T. Busel. Kyiv; Irpin: VTF «Perun», 2005 [in Ukrainian].

DOR ‒ Słownik języka polskiego, pod red. W. Doroszewskiego t. I–XI, Warszawa 1958–1969.

ISJP ‒ Inny słownik języka polskiego, pod red. M. Bańki, t. I–II, Warszawa 2000.

PWN ‒ Słownik języka polskiego PWN. URL: https://sjp.pwn.pl

WSJP ‒ Wielki słownik języka polskiego PAN, kierownik projektu: P. Żmigrodzki. URL: https://wsjp.pl/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-23

Як цитувати

Йодловська, А. (2023). ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СМАКУ ТА ЗАПАХУ У СЛОВНИКОВИХ ДЕФІНІЦІЯХ ТА У СВІДОМОСТІ МОВЦІВ РІЗНИХ ЛІНГВОКУЛЬТУР. Вісник Одеського національного університету. Філологія, 28(1(27), 16–26. https://doi.org/10.18524/2307-8332.2023.1(27).297876

Номер

Розділ

Статті