ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню термінів, які використовуються для позначення машинного перекладу. Усі подані в статті терміни використовуються у наукових та публіцистичних працях залежно від процесу творення перекладу. Головний чинник – це участь людини-перекладача в процесі.

В ХХІ столітті відбувся потужний розвиток комп’ютерних технологій, зокрема й поширення мережі Інтернет, що призвело до появи нових міждисциплінарних та прикладних галузей науки, таких як комп’ютерна лінгвістика, і нового етапу в галузі перекладознавства, який стосується машинного перекладу – з’явилися такі застосунки машинного перекладу як Google Translate, SYSTRAN, DeepL Translate, які зараз доступні кожній людині – як перекладачеві, так і людині будь-якої іншої спеціалізації та професії. Незважаючи на такий потужний розвиток перекладознавства та комп’ютерних технологій, проблема термінологічного апарату теорії машинного перекладу досі триває з середини минулого століття. В термінології сучасної комп’ютерної та лінгвістичної наук немає загального терміну для позначення машинного перекладу як явища, частково ця проблема стосується систем, які його здійснюють. Використання будь-якого зазначеного в статті терміну не є помилкою, особливо якщо безпосередньо зазначається участь людини-перекладача в процесі.

В статті звернено увагу на усі терміни, як україномовні, так і англомовні, і подано факти з історії розвитку термінології машинного перекладу, що свідчить про застосування того чи іншого терміну в наші дні. Головною метою статті є проаналізувати кожен з використаних термінів і запропонувати загальний в українській мові, який буде позначати власне машинний переклад як явище.