АНТИВОЄННІ ПЕРФОРМАНСИ: «МОВА ОБРАЗІВ» ТА ПРОЯВ СУСПІЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто еволюцію антивоєнного акціонізму через призму антивоєнних перформансів минулого та сучасності – від розуміння акціонізму як «мистецтва дії та політичного акціонізму до антивоєнного акціонізму. Визначено поняття антивоєнного перформансу, як концептуальної форми донесення пацифістських ідей та технології антивоєнного акціонізму. Проаналізовано історію антивоєнних перформансів у зарубіжних країнах, як реакції на воєнні конфлікти 1960 і 1990 років, визначені їх основні цілі та ідеї. Досліджено українські антивоєнні перформанси, спровоковані широкомасштабним російським вторгненням, вказані їх ключові ідеї, які ставлять за мету викликати світову увагу до наслідків воєнних дій, демонструючи жорстокість російський солдат та страждання мирного населення. Порівняно антивоєнні перформанси минулого та сучасності, виявлено схожість та різницю у їх структурі і інтерпретації. Зроблено висновок, що антивоєннні перформанси є ефективним засобом впливу на громадську думку. Особлива увага приділена спробам перформерів донести сутність своїх дій через «мову образів». Висловлено думку про необхідність подальших досліджень антивоєнного акціонізму в контексті соціально-політичних змін та викликів сучасності.