ІНФЕРНАЛЬНИЙ КОД ПОЕЗІЇ ІЗДРИКА

Анотація

У статті здійснено спробу проаналізувати особливості втілення інфернального коду у сучасній українській поезії. Коротко зазначено про зображення та вираження інфернального у мистецтві загалом та в літературі зокрема в різні хронологічні періоди (враховуючи і пермісивну культуру сучасності) та підходи щодо вивчення інфернального коду сьогодні. Зазначено, що вчені досліджують інфернальні образи та сюжети, зважаючи на різні гуманітарні питання та проблеми, застосовуючи різноманітну методологію, яку наведено у статті. Оскільки одними з традиційних бінарних опозицій у мистецтві є «верх-низ» та «добро-зло» і похідні від них, очевидно, що навколо екстремумів зазначених бінарних опозицій конструюються різні художні образи та художні деталі у поєднанні з мотивами та сюжетами, які пов’язані з пеклом та «диявольським» універсумом, семіосферою інфернальності. Аналіз сфокусовано на сучасній українській поезії, а саме на віршах одного з найбільш відомих сучасних українських письменників Юрія Іздрика (збірка поезій «Ліниві і ніжні», 2018 року). Дослідження стосується різних рівнів тексту: від поетики назви до поєднання інфернального з певними мотивами, типовими для поезії Юрія Іздрика. увагу зосереджено як на рівні фенотексту, так і на рівні генотексту. Ба більше, йдеться про різні художні деталі, які є індикаторами інфернального коду та різні сценарії розвитку існування в конкретних текстах інфернального коду. Означено варіанти інтерпретації  інфернального коду на рівні тексту, підтексту, інтертексту та метатексту. Фактично, інфернальний код – не новація і має свою традицію в історії мистецтва та літератури, але важливо підкреслити, що він часто імплементується у тексти новаторськи та може мати унікальні риси,  що свідчить про актуальність цього короткого літературознавчого дослідження.