СЕМАНТИКО-ТЕКСТУАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ВИСЛОВЛЮВАНЬ НЕГАТИВНООЦІННОГО ЗМІСТУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-8332.2024.2(30).320405Ключові слова:
аксіологія, категорія оцінки, семантико-текстуальна експертиза, негативнооцінне висловлювання, емотивний конотатив, метафора, перифраз, іронія, оказіоналізмАнотація
Статтю присвячено семантико-текстуальній еспертизі висловлювань, які містять негативний зміст, принижують честь, гідність інших осіб, спонукають до дій проти конкретної особи (групи осіб) за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії. Лінгвістичний аналіз текстів передбачав дослідження лексичного значення слів і словосполучень, їхньої стилістичної забарвленості, оцінці представленої інформації на предмет того, чи може вона розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу іншій особі. Оцiнка виникає як результат процесу оцiнювання: навколишній свiт поділений людьми з погляду його оцiнного характеру – добра / зла, користi / шкiдливостi, цей поділ є соцiально зумовленим i зафіксованим у мовних структурах. У негативнооцінному висловлюванні мовець відбиває своє негативне ставлення до осіб та предметів, фактів, подій, явищ навколишнього світу, виражає несхвалення, осуд. До експліцитних мовних способів передавання негативної оцінки належать емотивні конотативи, що позначають негативні емоції, переживання, а їхнє емоційне значення є зрозумілим поза контекстом (іменники, прикметники, прислівники з денотативно оцінною та емоційно оцінною семами: мерзота, огида, негідник. До імпліцитних мовних способів передавання негативної оцінки у негативнооцінних висловлюваннях, що потребують врахування підчас проведення семантико-текстуальної експертизи, відносимо емотивні конотативи, значення яких зрозуміле тільки в контексті.
Аналіз семантико-текстуальної експертизи негативнооцінних висловлювань свідчить, що в сучасних образливих висловлюваннях переважають пейоративи з підвищеним ступенем категоричності (безумовності, рішучості, беззаперечності), до структури їхнього значення входить конотативний аспект (негативна емотивна сема).
Емоційні конотативи з яскравим емоційним забарвленням, а також інвективна лексика виражають негативну оцінку у висловлюваннях експліцитно, а коннотативні компоненти мовних одиниць та їхнє комунікативне оточення дозволяє мовцям висловити негативну оцінку імпліцитно, що надає можливість адресанту здіснювати ефективний і дієвий вплив на адресата (адресатів).
Посилання
Azhniuk, L. V. (2012). Linhvistychna ekspertyza: status i metodolohichni prezumptsii. [Linguistic examination: status and methodological presumptions]. Movoznavstvo, (3). [in Ukrainian].
Humenskyi, O. A., & Khakhanovska, O. V. (2024). Semantyko-tekstualna ekspertyza yak odna z form vykorystannia spetsialnykh znan dlia kvalifikatsii kryminalnykh pravoporushen, vchyniuvanykh verbalnym sposobom. Sytuatyvnyi kontekst ta intentsiia movtsia [Semantic-textual examination as one of the forms of using special knowledge to qualify criminal offenses committed verbally. Situational context and intention of the speaker]. Kryminalistychnyi visnyk, 41(1), 76–83. [in Ukrainian].
Yelnikova, N. (2021). Ironiia yak zasib realizatsii trolinhu [Irony as a means of trolling]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, (41(1)), 158–162. [in Ukrainian].
Zaika, Yu. (2017). Zakhyst chesti ta hidnosti za zakonodavstvom krain kontynentalnoi Yevropy [Protection of honor and dignity under the laws of continental Europe]. Istoryko-pravovyi chasopys,(2), 70–75. [in Ukrainian].
Zahnitko, A. P. (2024). Semantyko-tekstualna ekspertyza suchasnykh propahandystskykh tekstiv: novitni pidkhody [Semantic-textual examination of modern propaganda texts: the latest approaches]. Kryminalistyka i sudova ekspertyza: mizhvidom. nauk.-metod. zb., (69), 298–305. [in Ukrainian].
Ishchenko, N. (2018). Otsinni skladovi konotatsii: otsinnyi komponent u strukturi slova i otsinne znachennia [Evaluative components of connotation: evaluative component in the word structure and evaluative meaning]. Lingua Montenegrina, 1(1), 83–88. [in Ukrainian].
Rehushevskyi, Ye. S. (1984). Peryfrazy v ukrainskii movi [Paraphrases in the Ukrainian language]. Ukrainska mova i literatura v shkoli, (4), 41–42. [in Ukrainian].
Rohova, M. O., & Lepekha, T. V. (n.d.). Typy linhvistychnykh ekspertyz. Istoriia, filosofiia [Types of linguistic examinations. History, philosophy]. Retrieved December 26, 2024, from http://jvestnik-sss.donnu.edu.ua [in Ukrainian].
Taranenko, O. O. (2002). Kolokvializatsiia, substandartyzatsiia ta vulharyzatsiia yak kharakterni yavyshcha stylistyky suchasnoi ukrainskoi movy (z kintsia 1980-kh rr.) [Colloquialization, substandardization, and vulgarization as characteristic phenomena of the stylistics of the modern Ukrainian language (since the end of the 1980 s)]. Movoznavstvo, (4–5), 33–39. [in Ukrainian].
Shevchenko, L., & Syzonov, D. (2021). Kryterii dyferentsiatsii usnoho ta pysemnoho tekstu v linhvoekspertyzi [Criteria for differentiating oral and written text in language expertise]. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka, (42), 28–42. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Одеського національного університету. Філологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.