ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ СТИЛІСТИЧНОГО КОНТРАСТУ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Анотація

Дослідження скеровано на виявлення мовних особливостей художнього мовлення Володимира Винниченка та контрасту як категорії художнього тексту та визначальної риси його ідіостилю. Схарактеризовано специфіку контрасту як визначальної риси творів Володимира Винниченка та обґрунтовано його категорійний статус у текстотворенні. Проаналізовано вживання синонімів та антонімів як репрезентантів категорії контрасту та експресивності. Простежено особливості стилістичного навантаження антонімів у художньому мовленні Володимира Винниченка. Об’єктом дослідження є ідіостиль прозових творів Володимира Винниченка, предметом – антоніми і синоніми як мовні засоби репрезентації контрасту в ідіостилі Володимира Винниченка. Доведено, що в у мовотворчості Володимира Винниченка використано антонімічний контраст, що різниться за семантикою та структурою. Зв’язок антонімів та синонімів у тексті надає витонченості та найвищої міри експресії, оскільки експресивно контрастивні елементи можуть перебувати на віддалі, виступати поруч, а також творити одну лексичну цілісність. За допомогою антонімічних та синонімічних контрастів може створюватися експресія різного роду: експресія іронії, експресія сарказму тощо, що все залежить від стилістичної настанови, з якою контраст вживається та від добору контрастивних одиниць та від їх стильової і стилістичної маркованості.